Бог – чудовий художник,
Майстер Він незрівнянний!
Він малює – де хоче,
В нього барви живі.
Очі вмию спросоння:
Бог малює вже зрання
Пензлем сонячним дивним
На росинках в траві.
Просто треба навчитись
Бога скрізь пізнавати.
В Нього дуже багато
Пречудових ідей.
Я дивлюсь і радію,
Хочу й вам розказати:
Любить Бог малювати,
Бо Він любить людей!
Любить Бог малювати,
Коли сонце сідає.
Він розмішує гарно
Кольорів акварель
І зірками малює,
Світлом ніч вишиває,
Грає сяйвом полярним
Й міражами пустель.
Бог малює на хмарах
У високому небі,
Там, де мчить блискавиця
І гуркочеться грім...
А якщо ти захочеш –
(Дуже прагнути треба!)
Намалює веселку
Він у серці твоїм!!!
Вересень 2005р.
Комментарий автора: Моєму найменшому синові тоді було 4 роки.Він часто говорив,що Бог малює для нього у небі...
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Пензлем сонячним дивним /щедрим. Дивний – це той, що виклакає здивування/
На росинках в траві. /по росі на траві/
В Нього стільки багато /він Володар багатий. «Стільки» й «багато» – майже одне й те ж саме/
Фантастичних ідей./ незбагненних ідей. Фантастика – не для Бога/
Комментарий автора: Євгене!!! Щиро дякую за відгук і дружні зауваження. Згідна: Він Володар багатий незбагненних ідей--значно краще
І Барви
А--Дивний- бо Бог завжди викликає У мене здивування і захоплення!!! Божих Благословінь.
Євген Аксарін
2008-07-30 02:57:29
Ще одне забув.
====
В нього фарби живі.
====
Краще: барви.
Ігор Григорович
2008-08-03 11:38:41
І мені дуже сподобався Ваш вірш!
Успіхів Вам і гараздів! Комментарий автора: Щиро дякую
Лавринович Єлизавета
2011-02-08 23:43:10
Галинко дуже гарно!!! Божих благословінь,і надхнення на славу Божу!!!!!!!!!!!!!! Комментарий автора: Радості тобі нащодень від Господа!!!
Мыкола Калинин
2011-08-14 19:35:45
1)Уже йшлося в попредньому коментарі про "Божі фантазії", то давайте вже будемо без "фантазій" до кінця: "Фантазер незрівнянний", "Чудодій незрівнянний", чи ще щось...
2) Уже пропонували змінити цей рядок, правда без коментарів. Прокоментую: попробуйте вимовити "На росинках в траві" а потім пропоноване Євгеном: "По росі на траві". Що легше вимовляється? Ото ж бо й воно…
3) З тих же міркувань варто "Грає сяйвом полярним / Й міражами пустель." дати отак: "Грає сяйвом полярним, / Міражами пустель."
4) Завершення вірша (власне завершальна думка) – клас!
Комментарий автора: Миколо, я дуже вдячна Вам за увагу до мого вірша. Але отак вже цей вірш був написаний, міняти нічого не буду...
У слово "фантазер" я вкадаю свій зміст--з дитинства...
"на росинках в траві" -- якраз таки на росинках!!! Я це бачила на власні очі...
з Вашим третім зауваженням звачайно ж згодна. Дякую!
Не завжди правильна літературна форма співпадає з ритмом серця.
Мир Вам
Поэзия : Знаменье - Роман Бердов Сия история основана на реальных событиях (взрыв доменной печи № 4, ОАО “СеверСталь”, а тогда ещё “ЧрМК”город Череповец, Вологодской волости). Но по счастливому стечению обстоятельств (вот уж действительно есть БОГ на свете), народу пострадало очень не много. А дело была так. В то время (где-то начало семидесятых (пардон, меня тогда ещё и в проекте не было)), в бригаде горновых (рабочие литейного двора, которые производят разливку готового чугуна из доменной печи в ковши (такие гигантские огнеупорные чаши на железнодорожных платформах)), существовала традиция, каждый день кто-то один назначался дежурным по чаю (заваривалось десятилитровое ведро на всю бригаду). В тот злосчастный день, а точнее, ночь, так как дело происходило в ночную смену, дежурным по чаю был назначен один законченный алкоголик, которого трезвым, наверное, ни кто и не видел ни когда. Так вот, закончив все приготовления на рудном дворе перед разливкой чугуна (чистка и углубление каналов для стока расплавленного чугуна, температура кипения которого примерно 1700 градусов по Цельсию (точнее не помню)), бригада вернулась в бытовку и обнаружила, что чая нет, да и сам дежурный по чаю куда-то исчез. Где этот проклятый м…м…м…мудрец? Почти хором гневно завопила вся бригада и все не сговариваясь пошли разыскивать дежурного по чаю. В бытовке остались лишь двое… Один решил вздремнуть после бурных выходных на даче, а у другого просто не было настроения кого-то искать. Да ещё крановщица в тот момент работала на кране, убирая с рудного двора лишний скраб. В этот момент произошёл взрыв…. Бытовку смыло чугуном первой, так как она располагалась довольно близко к доменной печи, а крановщица ещё долго металась по кабинке крана, как живой факел, но спасти её было уже невозможно… А что касается всех остальных, так они ещё долго благодарили того алкоголика, который своим разгильдяйством, получается, спас им жизнь… (примечание, одна плавка доменной печи составляет примерно 1780 тонн чугуна ). Случай с явлением Мадонны так же реален.
